Ivano-Frankivsk - city of heroes

Володимир Ніхаєнко

Володимир Ніхаєнко
НІХАЄНКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, 1989 р. народження, уродженець с. Хотимир, що на Тлумаччині, до смерті разом з сім'єю проживав в смт.Обертин. 

Народився Володимир  28.12 1989 в селі Хотимир,в сім'ї  Оксани та Миколи. Навчався в Хотимирській школі 1-2ступенів (закінчив  в 2005 р.)

Пізніше в Обертинській школі 1-3 ступенів (закінчив в 2007р.)

Поступив в Івано Франківський професійний будівельний ліцей (1 вересня  2007 р.-30 червня 2008 р.)

Після, життєва стежина хлопця запровадила на військову службу. Пройшовши її, Володимир став на весільний рушник і разом з коханою дружиною Катею, в любові і щасті народили 2 синів Максима і Владика.Був люблячий батько, прекрасний чоловік.

24 лютого 2022 р., не вагаючись ні хвилини, став на захист Батьківщини в 10-ій окремо гірсько-штурмовій бригаді. На початку, героїчно захищав нашу столицю, потім була Донеччина .

"Сильний, відважний, мужній, вірний побратим!" - так про нього згадують його фронтові товариші. - "Наш Соловейко! (позивний).

Життєрадісний, веселий, завжди усміхнений, "душа компанії", з піснею на устах...Людина, яка навіть у важкі моменти на фронті, ділився силою духу і завжди старався підбадьорити хлопців."

19 червня  2023 р. получив поранення, осколкове в голову,в н.п.Різниківка Донецька обл. Бахмутський р-н. -24. 06. 2023 помер в військовому госпіталі в м. Київ

Михайло Мулик

Михайло Мулик
Михайло Мулик народився 28 жовтня 1920 року в селі Горожанка, нині Монастириський район Тернопільська область. Його батько Іван був підстаршиною Українських січових стрільців. Ще у юності став членом юнацтва ОУН, а в 1937 році став членом Організації Українських Націоналістів. За її завданням у вересні 1943 року вступив до лав дивізії «Галичина». Служив радистом. Учасник битви під Бродами у липні 1944 року. Потрапив у радянський полон. Два роки допитували в московській Луб'янській в'язниці. На 10 років позбавили волі й на п'ять — громадянських прав. Покарання відбував на вугільних шахтах у Московській області та в Республіці Комі.

Із заслання повернувся 1958 року. Оселився у Станіславі, тепер — Івано-Франківськ. Працював бухгалтером у виробничому об'єднанні «Прикарпатліс». 1989 року став членом культурно-наукового товариства «Рух». 

1991 року організував Товариство політичних в'язнів і репресованих. За рік із дивізійником Володимиром Малкошем створив Братство колишніх вояків «Галичини». Щороку 28 квітня святкував день створення дивізії «Галичина».

У 2017 році отримав звання почесного громадянина Івано-Франківська. 

Михайло Мулик написав вісім книжок про український визвольний рух.

Помер 25 січня 2020 року в місті Івано-Франківськ. 27 січня 2020 року в Івано-Франківську відбулось прощання з Михайлом Муликом в Будинку смутку, що на вулиці Ребета, на яке зібралися рідні, близькі, представники влади та усі небайдужі містяни. Похований 28 січня 2020 року в Івано-Франківську на Алеї слави. Похоронне Богослужіння відслужив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир.

Osyp Sorokhtei

Osyp Sorokhtei

Osyp-Roman Yosafatovych Sorohtei (Ukrainian: Осип Сорохтей), (*February 28, 1890, Baranivtsi village (Baranchychi), Sambir district of Lviv region - † November 28, 1941, Stanislaviv, now Ivano-Frankivsk) – a Ukrainian painter, graphic artist, cartoonist and a teacher.

Biography

His father, a Czech by nationality, was a railroader in Galicia. His mother was of polish descent.

After his birth the family moved to Stanislav. Soon his father died at work. In Stanislaviv Osyp grew up without his father.

During his childhood he used every opportunity to draw. He even ran away from school to the suburbs where his teacher lived - a failed artist and painter, but the best teacher.

1910 - Osyp Sorohtei graduated from the Teachers' Seminary in Stanislaviv.