Отець Зіновій Касько народився 12 грудня 1960 р. у с. Бринь Галицького району Івано-Франківської області. У 1978 році завершив Комарівську середню школу.

У 1990-х роках майбутній душпастир почав цікавитися малярством. Він виконував замовлення від церковних громад та приватних осіб. Перші визначні роботи – намісні ікони для церкви Верховних апостолів Петра і Павла у с. Височанка. Найбільші з них — розпис храму Воздвиження Хреста Господнього у с. Перлівці, а також храму святого Архистратига Михаїла у с. Нові Скоморохи. Також брав участь у виготовленні іконостасу для новозбудованої церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці у с. Боднарів Калуського району. Одночасно з працею над іконостасом став регентом  місцевого парафіяльного хору.

Через іконопис відчув потребу в глибшому пізнанні віри і поклик до священства. У 1992 році вступив до Івано-Франківського теологічно-катехитичного духовного інституту. У цей період о. Зіновій був автором проєкту і керівником будівництва каплички на честь святого Юрія у одній із військових частин.

Дияконські свячення отримав 12 лютого 1996 року у храмі Царя Христа з рук світлої пам’яті Владики Софрона Дмитерка, Єпископа Івано-Франківського (1973-1997 рр.), а пресвітерські — 6 травня цього ж року у монастирському храмі в Гошеві, що на Ясній горі.

У 1996 році був призначений адміністратором парафії св. Архистратига Михаїла с. Середній Угринів. У 1997 році обійняв уряд адміністратора парафії св. Миколая с. Павлівка, а у 2001 році став адміністратором парафії Покрови Божої Матері с. Радча.

У 2009 році Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин іменував священника адміністратором парафії с. Угринів, Лисецького протопресвітеріату. Наступного року о. Зіновій став парохом парафії Покрови Божої Матері с. Радча, яка стала останнім місцем його служіння.

Певний період виконував уряд голови Катехитичної комісії та Комісії сакрального мистецтва Івано-Франківської Єпархії УГКЦ. У цей час долучився до проектування Богослужбової каплиці у с. Середній Угринів, капітального ремонту церкви Св. Миколая у с. Павлівка. Також брав участь у проектуванні та будівництві храму Покрови Пресвятої Богородиці у м. Львів. Курував проєкти зі збереження, реставрації та відновлення пам’яток сакрального мистецтва. Його рукою оздоблені численні храми Івано-Франківщини та Львівщини, також написані ним ікони прикрашають храми громад УГКЦ в діаспорі.

Справою життя стала відбудова храму Покрови Божої Матері у с. Радча. У цей проєкт о. Зіновій вкладав увесь свій талант, організаторські та творчі здібності. Впродовж років провадив молитву з медальйоном з Гарабандалу, гуртуючи в спільній молитві багатьох вірних.

За активне та плідне душпастирське служіння о. Зіновій був нагороджений золотим хрестом у 1996 році, золотим хрестом з прикрасами у 1999 році, а також у 2006 році високою церковною нагородою — мітрою.

Разом з дружиною Галиною виховали трьох доньок, а також о. Зіновій став добрим батьком для своїх зятів-священників і люблячим дідусем для 3 онуків. Став прикладом та духовним наставником для багатьох: священників, монахів, монахинь та усіх свої парафіян.