Тимчишин Олег Богданович народився в Івано-Франківську 23 червня 1970 року в сім’ї робітників Богдана та Віри Тимчишиних. 

В 1977році пішов в перший клас Івано-Франківської ЗОШ І-ІІ ступенів №6, де навчався до 1985 року.

Після закінчення школи поступив на навчання до Івано-Франківського СПТУ№16, де навчався протягом 3-х років, здобувши професію заготівельника верха взуття з квіаліфікацією взуттєвика. 

1988 – 1990 роки проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил сержантом пожежної безпеки, командиром відділення на Вінницькому військовому аеродромі. 

По закінченні строкової служби працював водієм у Івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарні, а згодом влаштувався водієм на Ремзавод.

У період з 1993 по 2004 роки працював водієм в Облспоживспілці ОСС, в місті Косів у приватній фірмі, ТзОВ Прикарпатліс ЛТД.

У  1991році одружився з Лідією Шаль. У подружжя народились сини Володимир 1992р.н. та Ростислав 1994р.н.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну Олег з вересня 2022 року був волонтером  Народної Самоборони Івано-Франківської області.

20 серпня 2025 року був прийнятий на військову службу Рівенським РТЦК.  Служив сержантом пожежної безпеки, командиром відділення  новосформованої військовій частині  А 1446  міста Рівне. Помер 10 жовтня 2026 року в Рівненській лікарні. Похований Олег на кладовищі в мікрорайоні Опришівці.

На жаль не дочекалася відкриття пам’ятної дошки героя мама Віра, яка відійшла до вічності у лютому 2026р.

Залишилися брат Андрій, сини Володимир з дружиною та Ростислав, внучка Адель. цивільна дружина Галина та її син Богдан.