Голос Костянтин Анатолійович народився 17.06.1990 року  м. Барановичи, Білорусь,  в 1995 році переїхав в Україну . В 2006 р. Закінчив 20 школу, за освітою був інженер радіо і теле комунікацій, випускник Івано-Франківського Національного Університету Нафти і Газу.

Проживав у місті Івано-Франківську з мамою і бабусею, звідки і був призваний до лав Збройних Сил України. Проходив строкову службу у армії України у Севастополі у 2011-2012 роках на посаді зв'язківця.

На початку повномасштабного вторгнення 2022р.,коли отримав повістку, пішов служити не роздумуючи, сказав: "Мама, я повернуся Героєм"

Відбув навчання у в/ч А4568, де отримав призначення бойового медика і сапера. Служив у складі 48 Кам'янець-Подільської інженерної бригади.

На фронті користувався беззаперечною повагою і авторитетом серед побратимів, дуже цінували як спеціаліста. За рік виріс з рядового солдата до молодшого сержанта. Від рядового майже за три місяці після отримання посади бойового медика взводу став першим заступником командира взводу. І незважаючи на те що по посадовим інструкціям він мав чекати поранених у "жовтій зоні", не ховався за своєю посадою, завжди виїжджав з хлопцями в зону бойових зіткнень.

Побратими згадують, як дуже сміливого і відповідального бійця. 

Був доброю і чуйною людиною, лікував всіх побратимів, і тварин. На навчаннях у Німеччині Костя попросив додаткові заняття по медицині. Перед кожним виїздом на виконання бойового завдання Костянтин особисто перевіряв наявність та комплектацію аптечок кожного бійця, що залучався.

Сам 5 разів контужений, не боявся ні холоду ні голоду, лікарняних не брав, лікувався самостійно, не хотів лишати побратимів. 

Пройшов найважчі бойові напрямки: Луганська обл., Донецька обл, а саме Лисичанський напрямок, Бахмутський, Сіверський, Соледарський напрямок. Запорізькій напрямок (н.п.Роботіно), Харківській напрямок (Куп'янськ, Кислівка, Стельмахівка, Крохмальне, н.п. Басове і їх околиці) 

Загинув під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку поблизу населених пунктів Кислівка і Іванівка 19.06.2024.

Отримав Залізний Хрест від Головнокомандуючого ЗСУ Валерія Залужного, мав посвідчення учасника бойових дій, був приставлений командиром до нагороди за Мужність, нажаль посмертно...