Луканюк Микола Васильович народився 12.12.1972 року в селі Радча.

Закінчив Радчанську ЗОШ і зразу пішов працювати на будівництво, бо народився і ріс у великій дружній  сім’ї, був єдиним братом у своїх п’яти сестер.

Працю Миколи дуже цінували, бо мав золоті руки.Одружився, та переїхав із рідного села в с. Крихівці. Більше 20 років проживав разом із сім’єю. Мав дружину та двох синів.

У мирному житті Микола завжди працював на будівництві; був професіоналом у своїй справі.

З перших днів повномасштабного вторгнення перебував на фронті, на передовій. Спочатку воював на Харківському напрямку, де отримав поранення і був на лікуванні. Через певний час став знову у стрій і продовжив захищати Україну вже на Донецькому напрямку у найгарячіших точках. Отримав позивний «Кока», саме за цим прізвиськом  Миколу знали всі в селі віддавна. Був солдатом в/ч А0409 номером обслуги відділення мотопіхотної роти 30 окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. 24.01.2025 року в районі села Васюківка Бахмутського району Донецької області внаслідок важкої вибухової травми, отриманої під час штурмових дій противника, захищаючи волю та незалежність України, солдат Луканюк Микола Васильович, який де-який час вважався зниклим безвісті,  визнаний загиблим.

Вічна пам’ять і шана Герою.

Похований на кладовищі села Радча.