Ще чотири анотаційні дошки з'явились в Івано-Франківську, їх відкрили на фасаді Івано-Франківське вище професійне училище сервісного обслуговування техніки. Присвячені вони нашим Захисникам - Володимиру Козиру, Тарасу Тимурі, Михайлу Клодніцькому і Євгену Хоміцькому, яких ми ніколи не забудемо.

Володимир Козир, солдат, водій - електрик взводу зв’язку. Війна застала його в навчальному центрі «Десна» на посаді водія-електрика взводу зв’язку 2 спецбатальйону.

Від російської агресії захищав м. Суми, обороняв Харків, Горлівку, Авдіївку.  Загинув 20 березня 2023р. в районі населеного пункту Авдіївка.

Тарас Тимура, солдат. Кулеметник 3 роти 2 взводу 42 механізованої бригади.Проходив військовий вишкіл на Яворівському та Рівненському полігонах після чого був направлений на посаду кулеметника в 42 механізовану бригаду захищати рідну Україну. Загинув 17 червня 2023 року поблизу населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області.

Михайло Клодніцький – молодший сержант, командир розвідувального відділення 78 окремого десантно-штурмового полку. В період з 2009р по 2010 рік проходив службу в ЗСУ. З 2011 по 2012 рік, а також з 2020 по 2022 роки працював водолазом – рятувальником при Державній службі надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області. З початком російської агресії 25 лютого 2022р. добровільно став на захист України в 102 бригаді територіальної оборони. Загинув 27 жовтня 2023р. в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізської області. 

Євген Хоміцький - сержант, командир розрахунку гармати 2 артиле-рійського взводу  3 артилерійської батареї 128 окремої гірсько – штурмової Закарпатської бригади.      З 2017 року по 2020 рік проходив службу в Аварійно – рятувальному загоні спеціального призначення Управління державної служби надзвичайних ситуацій України в Івано-Франківській області.26 листопада 2020 року  призваний на військову службу за контрактом в 128 окрему гірсько - штурмову Закарпатську  бригаду, де  його і застала війна. Загину поблизу с. Кам’янське Василівського району Запорізської області. 

Володимир Козир, Тарас Тимура, Михайло Клодницький, Євген Хоміцький, Артур Бурлака, Роман Дубінський та Юрій Григорів - кожен із загиблих воїнів залишиться у нашій пам'яті, вдячність за їхній подвиг житиме у наших серцях.

Присвячені вони нашим Захисникам - Гнату Тарасюку, Павлу Панфілову та Володимиру Третяку, яких ми ніколи не забудемо.

Третяк Володимир ще у лютому 2022 року отримав повістку і, не зволікаючи, з'явився до Івано-Франківського ТЦК та СП. Звідти направлений на навчання до Міжнародного центру миротворчості та безпеки, де 13 березня 2022 року отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок ворожого ракетного обстрілу.

Тарасюк Гнат з перших днів повномасштабного вторгення став добровольцем. Брав участь в обороні Миколаївщини та Херсонщини. Служив в 126 окремій бригаді ТРО у складі штурмової групи. Брав участь в операції зі звільнення Херсона.

13 серпня 2023 р. при виконанні бойового завдання - штурмі лівого берега Дніпра в Херсоні отримав смертельне поранення.

Панфілов Павло у 2022 році, під час повномасштабного вторгнення, доброволець ТРО м. Київ, він організував групу своїх друзів-побратимів, прибувши до Києва, вони взяли участь у військових операціях, а пізніше Павло вступив до ЗСУ, де служив у ССО. Під час боїв у Харкові, особливо на Ізюмському напрямку, він проявив велику мужність і лідерські якості. На жаль, він загинув від ворожого обстрілу 23.02.2023 року.

Вічна та світла память ГЕРОЯМ!

Сьогодні, 08 лютого, відбулося відкриття анотаційних дощок - Віталію Дутчаку, Олегу Дзюбці, Богдану Долішньому!

Дутчак Віталій в серпні 2022 року вступив добровольцем до складу 102 окремої бригади територіальної оборони. Захищав Батьківщину на Запорізькому напрямку в районі населеного пункту Гуляйполе. Віталій проявив себе справжнім воїном, людиною слова, зразком незламності та міцності духу. Вже через декілька місяців служби став на посаду командир роти та звання Капітана. За час служби був нагороджений відзнаками: «За бойову звитягу», «За честь і звитягу» та почесним нагрудним знаком Головокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест».  

Все своє життя Віталій був гідним прикладом для оточуючих. Загинув 6 квітня 2023 року внаслідок ворожого авіаудару в районі населеного пункту Гуляйполе, Пологівського району, Запорізької області.

Долішній Богдан пішов добровольцем захищати свою Батьківщину. 03 квітня 2022 розпочав навчання в рідному місті у складі військової частини А7091 та став головним сержантом-командиром 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти військової частини А7091. Через деякий час, поїхав на навчання у місто Львів, після чого,  розпочалась серйозна служба в місті Харків, точніше в області. Перебував він там половину служби також там получив нагороду «за особливу службу 3 ступеня», а згодом поміняли локацію на Донецьку область с.Колодязь. 03 березня 2023 неподалік  села Невське Луганської області під час виконання військових обов’язків Богдан трагічно та героїчно загинув.

Після смерті сім’ю нагородили нагородою Богдана відзнакою посмертно за честь і звитягу!

Дзюбка Олег служив у 109-му батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Обіймав посаду старшого стрільця.

Він був дуже позитивною людиною, завжди була посмішка на обличчі. Він був дуже сміливим, його не зламало жодне поранення, він щоразу знову йшов у бій».

Загинув Олег 17 лютого 2023 року у бою з окупантами біля села Роздолівка Донецької області.

Поховали захисника на Алеї Слави в селі Чукалівка на Івано-Франківщині. 

Володимир Дутчак, Віталій Мерінов, Олександр Талімонов, Ярослав Ксьонжик, Віталій Дутчак, Богдан Долішній, Олег Дзюбка - їхні душі спочивають у вічному спокої, а вони, як справжні герої, залишаються живими в наших серцях та пам'яті. 

Вічна слава полеглим Героям! 

НІКОЛИ НЕ ЗАБУДЕМО…

Відкрили та освятили анотаційну дошку в памʼять про Захисника Тараса Процаха !

Тарас був світлою, доброю та надзвичайно талановитою людиною. 

Навчався в Італії, у школі мозаїки. Прикрашав церкви у різних країнах, а згодом і у нашому місті, останнім його проєктом була мозаїка в монастирі УГКЦ Студійського уставу «Святого Антонія Печерського». Але мозаїка була завершена без його участі, з початком повномасштабного вторгнення він вступив до лав ЗСУ…

Добровільно пішов на захист нашої держави. Був призначений водієм-заправником першого відділення автомобільного взводу підвозу пального військової частини А4056.

Загинув 7 вересня 2022 року внаслідок вибухової травми, несумісної із життям...

Наш обовʼязок - ніколи не забувати тих, хто віддав найцінніше, що у них було - життя, за нашу свободу та безпеку!

Вічна памʼять та слава полеглим Героям! 

Сьогодні у Центр патріотичного виховання учнівської молоді ім. Степана Бандери відкрили та освятили пам'ятні дошки Захисникам - Олександру Кузьменку та Ігорю Пилипку , які знову і знову будуть нагадувати нам про війну, про людське горе.

Олександр Кузьменко був світлою та чесною людиною, тим, хто завжди прийде на допомогу, люблячим батьком та чоловіком. Його побратими пишаються своїм командиром та говорили: «Як би не Ком – це позивний Олександра, нас не було б,  він тримав нас усіх, ми вдячні йому за вірність і честь, таких людей дуже мало...

3 03.04.2022 року Старший лейтенант Командир розвідувальної роти ім. О. Кузьменка воєнна розвідка України військова частина А7039.

Загинув 15.04.2022 року на території Донецької області при виконанні бойового завдання на полі бою.

Ігор Пилипко, добровільно вступивши до військової частини А7135 м. Надвірна, почав свій шлях як кулеметник. В липні Захисника було переведено до саперного відділення інженерно – саперного взводу на посаду сапера зі званням старший сержант.

22 липня 2022р, о 5 год ранку, ворожа ракета обірвала життя Ігоря та його побратимів у с. Успенівка.

Посмертно нагороджений медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям», відзнакою міського голови «За честь і звитягу», почесною відзнакою Командира 76-го батальйону.

Ніколи не повинні ми втрачати з пам'яті тих, хто віддав найцінніше - своє життя. Пилипко Ігор, Кузьменко Олександр, Олег Куцин, Олег Вязовченко, Павло Підлужний. Для кожного з нас вони – ГЕРОЇ!

Вічна пам'ять тим, чиє життя припинилося, але живе в наших серцях та спогадах. 

Слава і вічна пам’ять Героям!